У середу, 14 квітня, на Харківщині в останню путь проводили 24-річного Андрія Теперика - військовослужбовця 92-ї окремої механізованої бригади - вбитого на Луганщині 10 квітня.
Олександр Конорев приїхав з Кочетка. Кілька років тому вони разом з Андрієм служили на одних позиціях, пише Суспільне.
"Коли зустрічалися, говорили про мирне життя, про те, щоб вижити, щоб не померти, повернутися додому — це звичні розмови військових", — згадує чоловік.
Спогади про товариша в Олександра найтепліші, мало хто вмів так цінувати життя, як Андрій.
ПриватБанк звернувся до власників пенсійних карток: як уникнути затримок із виплатами
Упаковка по 80 грн: в Україні супермаркети змінили ціни на цукор, вершкове масло та олію
Відмова може бути вигідною: українцям пояснили переваги
Не дуже "стародавня", але безбожно дорога: як виглядає монета в 50 копійок, яка може озолотити
"Відбув один контракт, пішов на інший, і ось від російського окупанта загинув... Треба молити Бога, щоб припинилася ця клята війна в нашій державі, щоб не гинули хлопці", — додає Сашко.
"Він любив авто, пам'ятаю, що часто всі разом каталися, але останнім часом бачилися рідко — Андрій був на Донбасі. Запам'ятався як дуже весела та товариська людина", — згадує Карина Голубецька. Її чоловік був найкращим другом загиблого Андрія.
Місця для всіх, хто зібрався, у церкві, замало. Всередині — лише близькі. На прощання прийшли майже всі однокласники Андрія.
"Андрій завжди був шабутний, веселий, заводив клас, своїх захищав... Математика нам всім не давалася, — посміхається однокласниця Андрія Марина Улейко. — Бувало таке, що й билися з ним — все дитинство поруч росли: взимку — на гірки кататися, влітку — на річку ходили".
Нагадаємо, ЗСУ ризикували життям під кулями бойовиків заради жителів Донбасу: "провокація не вдалася".
Як повідомляв портал Знай, на Донбас завезли потужну техніку радіаційної та хімічної розвідки.
Також портал Знай писав, що Володимир Зеленський заявив про великі втрати на Донбасі: "загинули 28 воїнів".