У Раді хочуть віддати громадам право вирішувати, чи зупиняти транспорт під час тривоги

Повітряна тривога у Харкові, Києві, Запоріжжі, Львові чи Ужгороді формально означає один і той самий сигнал. Але реальна ситуація для кожного міста принципово різна: відрізняються час підльоту, частота та тривалість тривог, транспортна мережа, кількість укриттів, наявність метро, мостів і критичної інфраструктури.

Тому питання, чи має громадський транспорт зупинятися під час тривоги, не має однієї правильної відповіді для всієї України. Про це у колонці для Інтерфакс-Україна пише народний депутат Володимир Крейденко, заступник голови Комітету Верховної Ради з питань транспорту та інфраструктури.

За роки повномасштабної війни міста вибудували власні моделі. У столиці з 2022 року наземний транспорт під час тривоги зупинявся, пасажирів просили вийти й пройти до укриття. У березні 2025 року Київ змінив підхід: після консультацій з військовими, правоохоронцями та ДСНС транспорт почав зупинятися біля найближчого укриття, охочі виходять, після чого автобус або тролейбус їде далі за маршрутом. Правило поширили і на комунальні підприємства, і на приватних перевізників.

Що зараз діє у Харкові та прифронтових містах

У Харкові обласна військова адміністрація свого часу затвердила інший алгоритм: після сигналу тривоги водій зупиняє транспорт у безпечному місці, повідомляє пасажирів і забезпечує їх вихід. Маломобільним людям мають допомогти з евакуацією.

Однак саме Харків показує слабкість універсального правила. Якщо місто постійно під загрозою, а тривоги займають значну частину дня, автоматична повна зупинка всієї транспортної системи означає фактичний параліч. Ще гостріше це відчувають Запоріжжя та інші прифронтові громади, де транспорт — не про комфорт, а про можливість медикам доїхати до лікарень, працівникам — на підприємства, комунальникам — до критичної інфраструктури.

У чому проблема законодавства

Водночас інша крайність теж неправильна: маршрут може проходити мостом, біля об'єкта критичної інфраструктури чи там, де скупчення людей створює додатковий ризик. Висадити десятки пасажирів посеред відкритої місцевості без реального укриття — ще не означає забезпечити безпеку.

За словами депутата, законодавство дає місцевому самоврядуванню значні транспортні повноваження, але досі немає чіткої норми, хто встановлює обов'язковий для всіх перевізників порядок роботи транспорту громади саме під час сигналу «Повітряна тривога». Прогалину міста заповнюють рішеннями рад оборони, виконкомів, транспортних підприємств та локальними інструкціями.

Що пропонують

Крейденко наполягає, що потрібен не єдиний алгоритм для всіх громад, а єдине законодавче визначення, хто має право ці правила встановлювати. Відповідні виконавчі органи місцевого самоврядування, на його думку, повинні отримати пряме повноваження визначати, коли транспорт продовжує рух, коли тимчасово зупиняється, а коли окремий маршрут або його ділянку закривають.

Ці правила мають бути однаково обов'язковими для комунальних і приватних перевізників. Київ, за словами депутата, уже фактично застосовує такий принцип: міський алгоритм діє і для комунального транспорту, і для приватників.

Окремо автор звертає увагу на відповідальність. Без чіткого порядку водій, диспетчер або керівник підприємства змушені самостійно вирішувати, їхати далі чи зупинитися, де висадити людей і що робити, якщо укриття далеко або зачинене. Алгоритм має бути визначений наперед і доведений до перевізників і пасажирів.

Що робити пасажиру під час тривоги зараз

Поки єдиної норми немає, правила залежать від міста. У Києві наземний транспорт під час тривоги зупиняється біля найближчого укриття: пасажир може вийти, а транспорт після цього продовжує рух. У Харкові водій зобов'язаний зупинитися в безпечному місці, повідомити про тривогу та забезпечити вихід людей, а маломобільним — допомогти.

У будь-якому разі варто заздалегідь знати, де розташовані укриття на звичному маршруті, тримати під рукою документи та заряджений телефон і стежити за офіційними каналами місцевої влади — саме вони повідомляють про зміни в роботі транспорту під час тривоги.

Раніше портал Знай повідомляв, тривоги в Києві поділять на "жовту" й "червону": при ракетній загрозі закриють магазини й транспорт.

Також наш портал інформував, у Києві за ранок уже четверта тривога: реактивні дрони заходили повз Бровари.