Харків живе ближче до лінії фронту, ніж більшість великих міст України, тому саме тут довелося шукати нестандартні способи захисту людей від повітряних атак. Відповіддю став підземний ситуаційний центр, який уже майже три роки координує всі екстрені служби міста. Про те, як він працює зсередини, в інтерв'ю РБК-Україна розповів директор Департаменту надзвичайних ситуацій Харківської міськради Богдан Гладких.

Центр облаштували за чотири місяці на базі міської оптики, здебільшого коштом USAID і за підтримки IT-спільноти - облаштування обійшлося в 1,5 мільйона євро. Під одним дахом цілодобово чергують рятувальники ДСНС, патрульна поліція, екстрена медична допомога, газова служба, «Укренерго» та працівники департаменту. Працюють позмінно - це десятки людей.

Чому тривог стало на 42% менше

Ключове нововведення - диференційована система оповіщення, яку Харків у 2025 році запустив першим в Україні. Її збудували з нуля за вісім місяців: сучасну, цифрову, з резервними каналами живлення і зв'язку. Тепер місто не залежить від тривог, які оголошують в інших районах області - Харків отримав окремий дозвіл Генштабу відокремити місто від області.

Тому за два роки кількість тривог скоротили на 42%, не втрачаючи в безпеці. Людина тепер чує і бачить, що саме летить: це загроза керованої авіабомби, ракети чи ударних БПЛА. Система інтегрована з мобільним застосунком «Повітряна тривога».

Повітряна тривога в Харкові

Реакція за 15 секунд

До появи центру на виявлення надзвичайної ситуації йшло 4-5 хвилин, поки свідки починали телефонувати на екстрені номери. Тепер камери відеоспостереження фіксують прильоти в реальному часі, і час виявлення скоротився до 15 секунд. У 90% випадків саме ситуаційний центр першим повідомляє про конкретний прильот.

Окремо працює зашифрована система цифрового радіозв'язку. За 2025-2026 роки вона щонайменше вісім разів давала змогу попередити рятувальників і людей про повторний удар та відвести їх в укриття - згодом у ці місця прилітала ракета. Водночас цього року стався трагічний випадок: від повторного удару загинули співробітник центру і п'ятеро працівників ДСНС, попри дотримання інструкцій.

Не лише війна: 60% роботи - мирні завдання

Хоча центр і називають «серцем управління містом» в умовах війни, 60% опрацьованої інформації стосується звичайних подій: ДТП, пожеж і комунальних аварій. Сюди ж входять міська диспетчерська служба 1562 як єдина точка входу в міськраду та відпрацьовані плани реагування на аварії водопостачання, каналізації, газу чи електрики.

Що варто знати містянам

Сирену в Харкові тепер вмикають лише за реальної загрози саме місту, а не всій області. Сповіщення про тип загрози - КАБ, ракета чи БПЛА - надходять і через текст, і через застосунок «Повітряна тривога». З побутовими чи комунальними питаннями можна звертатися на диспетчерську лінію 1562.

Досвід Харкова вже переймають інші міста України та країни ЄС. Далі центр планує розширювати мережу камер з аналітикою і впроваджувати системи екологічного, радіаційного та хімічного захисту.

Раніше портал Знай повідомляв, харків сідає без світла за погодинним графіком: скільки годин відведуть на кожну чергу.

Наш портал також інформував, харків серед міст із найскладнішою ситуацією зі світлом: на що чекати мешканцям.

Більше деталей читайте в матеріалі про те, куди вночі влучили російські ракети.