Після того як Росія так і не погодилась на жодні енергетичні перемир'я, наступна зима обіцяє бути складною навіть для тилових міст України. Для прифронтового Харкова — тим паче: місто з мільйонним населенням розташоване впритул до лінії фронту, і російські удари по енергетиці та інфраструктурі тут не припинялися.
Мер Харкова Ігор Терехов в інтерв'ю РБК-Україна прямо заявив, що ілюзій щодо легкої зими немає. «Буде важко. Я попереджав на початку минулого опалювального сезону, що буде важко, і зараз хочу сказати те саме: буде важко», — сказав він. Головна причина — надто багато зруйновано за час війни, а відновити це за короткий проміжок неможливо через брак коштів.
Водночас місто спирається на власний досвід. «У 2023 році ми вісім разів перезапускали систему опалення півторамільйонного міста. Так ще ніхто не робив. Ми прокладали трубопроводи по поверхні землі», — нагадав Терехов. Саме тому Харків робить ставку на автономність — зводить енергетичні острови, які «виправдали себе під час минулої зими», та встановлює модульні котельні.
Повністю перебудувати опалювальну систему за рік-два неможливо, визнає мер: місто досі залежне від великих ТЕЦ. «Це шалені кошти, шалений час і шалений людський ресурс. Але ми це робимо», — наголосив він.
Окрема проблема — бідність, яка впливає на виживання людей у прифронтових громадах. За словами Терехова, нині за межею бідності перебуває 41,6% людей, тоді як на початку війни було 20%. У Харкові безкоштовно годують людей: півтора року тому йшлося про 15–18 тисяч порцій на день, сьогодні — вже про 58 тисяч. Безкоштовний проїзд, як наголосив мер, фінансується виключно з міського бюджету.
У Харкові, за останніми даними, проживає близько 1,4 мільйона людей, із них 223 тисячі — вимушені переселенці. Щоб підтримати прифронтовий бізнес і людей, мер пропонує знизити ПДВ на ліки й базові продукти харчування з 20% до 5%, а також зберегти 64% ПДФО та реверсну дотацію для прифронтових громад.
Що роблять у Харкові перед зимою
Терехов окреслив конкретний план підготовки до опалювального сезону, який місто вже реалізує. Енергетичні острови дозволяють забезпечувати критичну інфраструктуру електрикою навіть під час блекаутів, а модульні котельні — давати тепло окремим районам без залежності від великих теплоелектроцентралей. Трубопроводи прокладають і по поверхні землі — таке рішення випробували ще 2023 року, коли систему опалення доводилось перезапускати вісім разів.
Водночас мер наголошує: держава має перейти від загальних фраз про підтримку бізнесу до чітких цифр — який розмір компенсацій за військові ризики й розбиту логістику, і хто в пріоритеті. Без такої градації бізнес, на його думку, покине прифронтові громади першим.
Чи повертатися харків'янам додому
На питання, чи радить він евакуйованим повертатися, Терехов відповів обережно: універсальної відповіді немає, і кожен має вирішувати сам. «Як міський голова і просто як людина, я радий кожному, хто повертається — і харків'янам, і вимушеним переселенцям. Харків чекає на харків'ян», — сказав він. Водночас мер підтвердив, що до завершення війни залишатиметься мером Харкова і не переходитиме в центральну владу.
Детальніше про підготовку міста до опалювального сезону та економічні ініціативи мера читайте в повному інтерв'ю Ігоря Терехова для РБК-Україна.
Раніше портал Знай повідомляв, київ готовий до зими лише на 40%, а резервне опалення Лівого берега добудують у грудні.
Також наш портал інформував, як перевірити батареї до опалення, щоб уберегти оселю від прориву труби.
Більше деталей читай у матеріалі: 19 400 грн на опалення — заяви на "Зимову підтримку" приймають ПФУ, ЦНАП і громади.