У Харкові медики латають дірки в костюмах і економлять на масках, поки Кернес обіцяє золоті гори

Костюм під час виклику одягає лише один медик з бригади, респіраторами користуватися заборонено з метою економії. Одноразові костюми перуть, а діряві зашивають. Медики екстреної допомоги з Харкова скаржаться на відсутність захисту під час пандемії COVID-19.

Про це передає BBC News Україна.

Їхнє керівництво все заперечує і каже - захисту вдосталь.

18 травня частина співробітників однієї з підстанцій "швидких" Харкова влаштували страйк. У колективному зверненні страйкарів до губернатора Харківщини, серед іншого, йшлося про проблеми із застосуванням засобів індивідуального захисту.

За словами медиків, внутрішні "протоколи" служби з безпеки розходяться з рекомендаціями ВООЗ та МОЗ.

А отже, вірогідність заразитися чи "принести" хворобу до дому підвищується у десятки разів. Та говорити про це відкрито для більшості - наражатися на небезпеку звільнення.

То про що мовчать медики?

"Під загрозою звільнення"

До складу Харківського Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф входить 8 підстанцій "швидких". Повідомлення про стан їхнього забезпечення почали з'являтися у соцмережах наприкінці квітня.

Інформацію про те, у яких умовах працюють співробітники екстреної допомоги, у різні пабліки відправляли самі медики на умовах повної анонімності.

"Ми працюємо по 12 годин, виїжджаємо на "ковідні" виклики у дірявих костюмах, з забороною на використання респіраторів та латексних рукавичок. Так, у салонах лежить усе, але це для камер (ЗМІ) та гостей з "жовтого будиночка" на вул. Тринклера (управління Центру екстреної медицини та медицини катастроф - Ред.). Під загрозою звільнення вже місяць усі сидять з закритими ротами", - йдеться у одному з таких повідомлень.

В ситуації спробували розібратися волонтери, які почали допомагати лікарням. Результатом стали гострі пости про забезпечення та роботу медиків ЕМД Харкова.

Засобів захисту не вистачало завжди, здебільшого ті ж рукавички купували власним коштом, кажуть медики однієї з харківських підстанцій. Та за умов пандемії ця нестача стала небезпечною.

"В нас є право лише мовчати"

Говорити про власну безпеку відкрито більшість співробітників "швидкої" не готові. Викласти факти та надати докази власних слів наші співрозмовники погодилися лише за повної анонімності.

Свої умови пояснюють просто - кожен, хто насмілиться викрити внутрішні проблеми "швидких", може взагалі забути про кар'єру медика у Харкові:

"У Харкові у жодній лікарні ти роботи не знайдеш. Тобі влаштують таку "рекламу", що плями залишаться надовго. Єдине право, яке в нас є - це мовчати", - каже один зі співрозмовників.

Економія на житті

Одне з основних питань, які піднімають медики - неможливість використовувати засоби індивідуального захисту в повному обсязі.

Кажуть - нині екстрена медицина у Харкові забезпечена здебільшого завдяки волонтерам.

Режим економії керівництво Центру екстреної медичної допомоги, за словами наших співрозмовників, запровадило одразу.

"В нас було заборонено користуватися респіратором. Респіратор чітко йшов в укладку (набір для засобів індивідуального захисту, який видається на бригаду на підстанції - Ред.). На хворого не можна було одягати, а можна було лише двом медикам, які обслуговують коронавірус. Та й то були складнощі зі списанням", - розповідає медик А.

У середньому за зміну бригада "швидкої" обслуговує від 10-ти до 15-ти викликів. Це можуть бути аварії, або ГРВІ та пневмонії з підозрою на захворювання COVID-19.

Протокол дій медиків прописаний у наказі щодо стандартів екстреної допомоги під час COVID-19. Оглядаючи, надаючи допомогу та транспортуючи хворого, бригада має використовувати захист.

Чи це лише маска, чи повністю усе, медик визначає самостійно, виходячи зі стану пацієнта.

Натомість у харківського Центру екстреної медичної допомоги є власний протокол. Він ніде не прописаний, та оголошується співробітникам під час кожної планірки, кажуть наші співрозмовники.

"Завідувач (підстанції) завжди повторює слова директора: одягає (комбінезон) один - старший бригади, та йде на виклик. Водієві не передбачений взагалі (комбінезон), навіть респіратор. Лише маска. Ми взагалі не захищені, ми все це несемо до дому", - розповідає нам медик Б.

Медик А. доповнює цю розповідь:

"Це як російська рулетка. Якщо дві людини у бригаді, обирають, хто підніметься на виклик, після цього спуститься та одягне цей костюм. Далі одна людина (медик) сідає до кабіни водія. Закриваються усі вікна, а другий перевозить "підозру". І здає цього пацієнта".

За порушення наказу, додає медик Б., співробітника "швидкої" можуть покарати:

"Це буде не пояснювальна записка, це буде крик головного фельдшера, що не мали права та не виконали наказ. Це може призвести до догани, зняття відсотків, премій".

"Три рази випране - утилізація"

Попри стандарти, прописані у МОЗ, деякі хворі масок не одягають. Про це свідчать фото, зроблені волонтерами під час доправлення пацієнтів до інфекційної лікарні. Цей заклад нині єдиний у місті приймає хворих та пацієнтів з підозрою на COVID-19.

Якщо пацієнт чхав чи кашляв, вірус вже може оселитися на поверхні захисту.

Після перевезення хворого костюм знімають. Робити це потрібно за певних правил. Спочатку медик знімає костюм, далі - окуляри, маску, та останніми - рукавички. Після кожної процедури руки потрібно обробляти дезінфікуючим розчином. Використані одноразові ЗІЗ мають герметично пакувати.

"Костюм знімається біля машини на території 22-ї інфекційної лікарні і возиться цілий день у сміттєвому пакеті", - пояснює особливості процедури медик А.

Та навіть запаковані у сміттєві пакети використані одноразові ЗІЗи мають бути утилізовані.

"Ведеться особливий облік по комбінезонах, скільки використано, скільки утилізували. Ввечері приїздиш - номер виїзної карти, номер виклику, прізвище хворого, якого ми перевозили. Це все фіксується, який комбінезон, кількість респіраторів. Але ж він не утилізується. Він же буде пратися", - обурюється медик Б.

Багаторазовий захист справді може проходити обробку, в тому числі і за допомогою замочування у спеціальному розчині. А от випрані одноразові костюми втрачають захисну властивість. Починають пропускати вологу, на них з'являються дірки.

"Сестра-господарка може зашивати ці дірки. Одягли один раз, він порвався, вона сидить мудрує, як його зашити, аби покласти в укладку", - каже медик А.

Після носіння такого одягу за протоколом бригада має піти на карантин. Натомість за словами медика Б. цього не відбувається:

"Раніше було - три рази випране - утилізація. Третій раз випрали, ви знову одягли, привезли - утилізували. Зараз - це два прання проходить і згодом викидають".

Як доказ, медики надають фото розвішених на підстанціях одноразових костюмів. Подекуди вони сохнуть після прання на сходинкових клітинах. Аудиторам побачити їх важко. З імпровізованих сушарок вони швидко зникають.

"Розвозимо бруд". Як дезінфікують швидкі

Небезпека вірусу в тому, що він може зберігатися на поверхні від 3-х годин до кількох днів. Дезінфекція - основна умова боротьби із розповсюдження захворювання.

Експерти Першої клінічної лікарні при Медичному університеті Чжецзянь у Китаї радять приділяти їй хоча б 30 хвилин. Свій щоденний досвід боротьби із пандемією вони виклали у посібнику для користування усіх лікарів світу.

Мова йде про медзаклади, де перебувають хворі на COVID-19. Перед дезінфекцією потрібно ретельно вимити поверхню від бруду. Опісля дезінфекції - поверхню промити проточною водою.

За українським протоколом машина "швидкої" також підлягає дезінфекції. Та відчуття безпеки вона медикам не додає.

"Просто закрите віконечко між водієм та салоном, де перебуває хворий, - це не захист, враховуючи щілини у кожній машині. Тим паче, що в інфекційній лікарні обробляють лише місце, де сидів сам хворий, салон водія не обробляють", - пояснює медик Б.

За час роботи з екстреною допомогою у Харкові волонтерка Наталія Попова зібрала цілу колекцію фото та відео матеріалів. Жінка документує кожне порушення щодо безпеки медиків.

Є тут і дезінфекція машин невідкладної допомоги на території інфекційної лікарні. Замість боксів - відкрита площадка. Обробка місця, де сидів пацієнт, з відстані за допомогою розпилювача.

Наступним після транспортування пацієнта з підозрою на коронавірус може бути звичайний виклик. І ось за умов недостатньої оборки у небезпеці опиняються не лише медики, а й новий пацієнт.

Кінцева обробка автівки проходить по завершенні 12-годинної зміни. Медики самі миють "швидку" за допомогою відра та ганчірки. На роботу виділяється 20 хвилин. Та якщо пролунає виклик, їх не буде. Навряд чи це можна назвати дезінфекцією, каже медик А:

"Ми розводимо пів таблетки на літр води. Однієї таблетки вистачає на один квадратний метр. А повністю промити проточною водою - додається ложка хлорки і одна ганчірка на всі стіни, на все. Ти обробляєш і апаратуру, і все. Розвозиш бруд".

"Заїзду на підстанцію немає. Там хоча б у боксі можна помити, є проточна вода. А у стаціонарі - поки випросиш те відро, поки набереш. На миття дається 20 хвилин. Хоча можуть "зняти" і за 10 хвилин".

"І держава потурбувалась, і волонтери"

Наприкінці лютого COVID-19 потрапив у один перелік з чумою, холерою, жовтою гарячкою. Наказом №521 МОЗ доповнив розділ "Особливо небезпечних інфекційних хвороб". Гостра респіраторна хвороба нині там перебуває під 39-м номером.

Медики, які працюють із такими пацієнтами, мають використовувати засоби індивідуального захисту, які можуть запобігти зараженню через дихальні шляхи, шкіру, слизові оболонки та одяг.

За рекомендаціями ВООЗ, які враховують чиновники від української медицини, в співробітника екстреної медичної допомоги має бути маска чи респіратор, захисні окуляри, рукавички, ізоляційний халат чи костюм. Піклуватися про безпеку медиків має установа, у якій вони працюють.

Керівництво запевняє, що у харківських медиків є весь захист.

За словами директора Харківського центру екстреної медицини та медицини катастроф Віктора Забашти, всі їхні бригади забезпечені засобами індивідуального захисту в повному обсязі.

Запевняє - лише комбінезонів минулого тижня було близько п'яти з половиною тисяч, 480 з яких на лінії. Є рукавички, маски, респіратори та щитки. Директор не приховує, що частина з цього дійсно була допомогою благодійників.

Питання про економію на засобах захисту викликає у нього подив. Каже, враховуючи кількість ЗІЗ, необхідності їх ховати немає.

"Робити запаси на майбутнє, мабуть, не має сенсу, адже пандемія закінчиться. А залишити на згадку тисячі комбінезонів, я думаю, не має сенсу", - запевняє Віктор Забашта.

За його словами, зараз видається достатньо масок і комбінезонів на кожну бригаду:

"Комбінезонів у бригадах по два на кожного члена бригади на випадок, якщо вони відвезуть хворого з підозрою, то, щоб у них був запасний, щоб вони не поверталися для цього у відділення".

Якщо бригаду викликають до пацієнта з підозрою на COVID-19, захисні костюми вдягають усі, включно з водієм, запевняє директор центру.

Бригада діє відповідно до протоколу та намагається дотримуватися дистанції, каже він:

"Вони йдуть на виклик з щитком на обличчі, вони йдуть в масці, вони йдуть в рукавичках. То сказати, що вони прийшли зовсім беззахисні, і одразу захворіли, не можна. Вони від дверей вимірюють температуру, це ще якийсь захист".

Після транспортування використані засоби захисту поміщаються у герметичний пакет. Їх мають здати наприкінці зміни.

"Вони повертають там 5-6 комбінезонів, вони повинні отримати таку ж кількість. Те саме стосується будь-якого обладнання і масок, звичайно, теж. Ти здаєш 4 маски, це все поповнюється, і вже наступна зміна їде з таким же самим набором", - каже Віктор Забашта.

Також керівник екстреної медицини Харкова заперечує, що одноразові костюми перуть:

"Я знаю, що потрібен певний час, аби ці костюми знезаразити і потім утилізувати. Звичайно, їх замочували у дезрозчині. Це так. Їх знезаражують, а потім утилізують".

Однак додає: "Але якщо їх потім висушують… ну, можливо, то були багаторазові. Треба насправді дізнатися. Але якщо після знезаражування висушили й утилізували, що в цьому поганого? Але я цього сам не робив і не дуже тут компетентний".

Дезінфекція озоном

Із паном Забаштою ми спілкуємося на одній зі СТО, де ремонтують та миють "швидкі".

Віднедавна тут додалася ще одна послуга - обробка озоном. Цей варіант дезінфекції зазвичай застосовується у промисловості.

"Швидкі" спочатку миють та дезінфікують ззовні, згодом озонують салон. Обробка триває хвилин 10. Концентрація озону достатня, аби вбити віруси.

На СТО кажуть - щодня обробляють з десяток "швидких".

Поза межами СТО за дезінфекцію відповідає лікарня. Заходи проводять відповідно протоколів МОЗу. Безпекою власних медиків не жертвують, запевняє Віктор Забашта:

Через підвищену увагу до "швидких" керівництво служби перевірило підстанції. Жодних порушень не знайшли.

"Скарг не було"

Перевірку служби екстреної допомоги наприкінці квітня провів і губернатор Харківщини Олексій Кучер. Побував на одній зі станцій "швидких", поспілкувався з медиками. Каже, що нікого не попереджали. На підстанції його запевнили - ЗІЗів вдосталь.

Коли 18 травня на страйк вийшла частина співробітників "швидких" однієї з харківських підстанцій - люди вимагали в тому числі кращого захисту - Олексій Кучер зазначив, що проблема штучна.

"Питання роздмухується з засобами індивідуального захисту. Та немає цієї проблеми. Ну немає. Проведена вже не одна розмова, не одна контрольна настанова дана, щоб засобами індивідуального захисту всі медики були забезпечені. І вони є в наявності", - зазначив очільник області.

Обов'язково підпишись на наш канал в Viber, щоб не пропустити найцікавіше

Нагадаємо, раніше Львівські хірурги "воскресили" мозок напівживої пацієнтки, яка нічого не розуміла

Як повідомляє портал «Знай.uа» У Дніпрі відомий медик святкує ювілей - врятував сотні життів, не вимагаючи подяки

Також «Знай.uа» писав, що У Дніпрі пацієнти тубдиспансеру стрибають через паркани, щоб вибратися "на свободу" - розгулюють вулицями і дитячих майданчиках